4.9
( из 5 )

Стабілізатори азоту

Стабілізатори азоту

Азот є одним із найважливіших елементів живлення рослин. Тож дефіцит азотних добрив та підвищення їх вартості викликає чимале занепокоєння серед аграріїв та спонукає їх шукати шляхи вирішення проблеми. Серед них – застосування стабілізаторів азоту. Препарати цієї групи здатні забезпечити максимально раціональне використання азотних добрив.

Види стабілізаторів азоту та їх особливості

Нова тенденція в забезпеченні живлення сільськогосподарських культур спонукає виробників активно працювати в цьому напрямку. І на сьогодні вони пропонують вже декілька препаратів, створених на основі різних речовин і мають різний механізм дії. Їх можна розділити на дві основні групи:

1. Інгібітори уреази (NBPT).

2. Інгібітори нітрифікації.

Що це таке, чим відрізняється й який препарат обрати?

Інгібітори уреази (NBPT)

Препарати даної групи створені на основі N-бутилтіофосфортриаміда. Ензим уреази – фермент, під дією якого відбувається трансформація амідної форми (NH2-) в амонійну (NH4+), яка частково доступна рослинам, а також здатна з допомогою бактерій Nitrosomonas переходити у нітратну форму (NО3-), що найбільш сприятлива для живлення.

Процес переходи сечовини (NH2-) до амонійного азоту (NH4+) відбувається за кілька днів і супроводжується зростанням pH навколо гранул сечовини, що призводить до втрати газоподібного аміаку. Розмір таких втрат може досягти 40%.

Посиленим втратам азоту сприяє

— підвищена кислотність ґрунту;

— сонячна та вітряна погода.

Застосування інгібітору уреази сприяє значному зниженню активності ензиму та суттєвому подовженню терміну перетворення сечовини в амоній і, відповідно, зниженню втрат аміаку.

Таким чином, застосування азотних добрив з інгібітором уреази дозволяє продовжити термін живлення рослин ще на початковому етапі перетворень, що відбуваються з азотом у ґрунті, дозволяючи ефективно використовувати цей елемент живлення та зменшуючи його втрати.

Добрива на основі сечовини з інгібітором уреази сприяють отриманню більшого врожаю та підвищенню його якості.

Інгібітори нітрифікації

Інгібітори цієї групи створюють на основі різних діючих речовин – нітроперину, пронітрідину,  диметилпірозол фосфату, амоній монооксигенази. Вони призначені для сповільнення життєдіяльності ґрунтових бактерій Nitrosomonas. Препарати даної групи вступають в дію на етапі перетворення амонійного азоту (NH4+) в нітратний (NО3-).

Амонійна форма азоту:

— ефективно засвоюється рослинами навіть за низьких температур;

— сприяє розвитку кореневої системи, кущінню, кращому засвоєнню інших елементів живлення (сірки, фосфору, бору, та ін.).

Тож, інгібітори нітрифікації, сповільнюючи процес перетворення, підвищують коефіцієнт використання азоту рослинами. Крім того, вони здатні значно зменшити втрати азоту внаслідок його вимивання з ґрунту у формі (NО3-) та випаровування у формі NO2. Якщо в Південних регіонах України такі втрати не є суттєвими, то в Північних регіонах, що характеризуються більш вологим кліматом, та в умовах інтенсивного поливу вимивання може становити до 25% азоту, втрати ж на випаровування становлять до 10%. Поглинання рослинами азоту ще в амонійній формі зводять ці втрати нанівець.

Та слід пам’ятати, що інгібітори нітрифікації, створені на основі нітрапірину, мають негативний вплив на мікрофлору ґрунту і, відповідно, на живлення рослин. Тож їх застосування повинно бути обґрунтованим та вкрай обережним.

Переваги застосування стабілізаторів азоту

Грамотне застосування інгібіторів уреази та нітрифікації сприяє:

— підвищенню врожайності сільськогосподарських культур та їх якісних показників;

— затримання азоту у верхніх шарах ґрунту, зростання рівня цього елементу, доступного прикореневій системі на різних фазах розвитку рослин, при тих же нормах внесення;

— забезпечення поступового і стабільного азотного живлення культури на всіх стадіях її розвитку;

— зменшення втрат азоту через випаровування та вимивання;

— економії витрат на добрива, завдяки їх раціональному використанню;

— зменшення негативного впливу на навколишнє середовище за рахунок зменшення викидів парникових газів в атмосферу та потрапляння азоту у водні ресурси.

Стабілізатори азоту можуть застосовуватись при вирощуванні кукурудзи, злакових та овочевих культур, ріпаку тощо.

«Зерніна» рекомендує

З групи інгібітори уреази (NBPT)

N-STAB від АХТ. За складом це n-бутилтіофосфортриамід. Метод застосування: з КАС (1,2…1,4 л/1000 літрів) чи карбамідом (2,5…3,0 л/тонну). Витрати на препарат: приблизно 7 у.о. на га.

З групи інгібітори нітрифікації

Н-ЛОК МАКС від Corteva Agriscience. За складом це 300 г/л нітрапірину. Метод застосування: в бакових сумішах чи відразу після внесення азотних добрив. Норма внесення: 1,7 л/га.